Геннадій УДОВЕНКО:
У зовнішній політиці України я нічого не змінював би. Треба лише посилити захист національних інтересів

Днями Україна стала непостійним членом Ради безпеки ООН. Що нам дає це членство, ми запитали дипломата з багаторічним досвідом, голову Народного Руху України, кандидата у Президенти України Геннадія УДОВЕНКА.

- Сама постановка питання - що нам дає членство в Раді безпеки ООН чи іншій міжнародній організації не зовсім коректна, бо ми є незалежна держава. Виходячи з цього, це престижно бути обраним до Ради безпеки, головного органу, який відповідає за підтримання миру та безпеки у всьому світі. Склад Ради безпеки - це пять постійних і десять непостійних членів, тому перебування у ній це визнання ролі і можливостей держави у вирішенні найактуальніших питань сучасності. Тому я не хотів, щоб виникало питання, що нам це дає. Часто люди думають, що ми почнемо мільярди отримувати, але для України окрім виконання статутних зобовязань будь-якої держави, яку обирають до Ради безпеки, важливо ще і те, що ми можемо використати своє перебування у ній для захисту наших національних інтересів, нашої державності, недоторканості наших кордонів. У 1993 році російська Дума прийняла рішення, що Севастополь нібито російське місто, і українська делегація відправилася до Ради безпеки з проханням захистити недоторканість українських кордонів. Тоді ця міжнародна організація прийняла відповідне рішення. Так що ми можемо своє перебування протягом двох років використати і з цією метою. Але головне - використати авторитет і вплив України для найбільш актуальних проблем сучасності.

Дуже багато людей питають, що нам це дає. Якби Німеччину обрали до ради безпеки ООН, то у цій країні ніхто би не питав, що їм це дає. Бо це велика честь для будь-якої держави.

- Геннадію Йосиповичу, що би ви змінили у зовнішній політиці нашої держави, ставши Президентом?

- Я нічого не змінював би у зовнішній політиці нашої держави, оскільки протягом чотирьох років до квітня 1997 року був міністром закордонних справ, і проводив активний курс України спрямований на піднесення міжнародного авторитету нашої держави і на захист її національних інтересів. Моє кредо на посаді міністра закордонних справ, яке я проголосив у перший день як приступив до роботи, полягало у тому, що немає вічних друзів і вічних ворогів, вічними є тільки національні інтереси. У разі обрання мене Президентом України я активно продовжував би цей зовнішньополітичний курс, який ми розвивали під час мого перебування на посаді міністра. Лише був би більший нахил на захист національних інтересів у стосунках з будь-якою державою. Ми вже маємо досвід, коли на нас тисне і Росія, і Сполучені Штати, і інші держави. Нам треба зараз посилити захист саме національних інтересів нашої держави.

- Пане Удовенко, програма кого з кандидатів на пост глави держави найближча до вашої, і за кого ви би порадили проголосувати своїм виборцям, якщо не потрапите до другого туру?

- Я не порівнюю свою програму з програмами інших кандидатів. Я представляю свою програму, програму Народного Руху України і блоку партій "Народний Рух Україні і Партія "Реформи і порядок". Порівнювати програми - справа виборців, вони повинні робити вибір, аналізуючи програми і виходячи з особистостей тих людей, за яких вони збираються голосувати. Щодо того, кого підтримає Народний Рух України за підсумками першого туру, то насамперед я сподіваюся, що мені вдасться вийти у другий тур. А якщо цього не станеться, то 3 листопада ми збираємо керівний орган нашої партії - Центральний провід, який визначиться, кого будемо підтримувати у другому турі залежно від того, хто до нього потрапить. Безперечно, погодимо свою позицію з партією "Реформи і порядок".

- Не секрет, що на Галичині ви претендували на ті самі голоси, що й Євген Марчук. Останнім часом все більше зростає ваш авторитет. Чим ви поясните таку вдалу виборчу кампанію?

- Євген Кирилович сам спричинився до того, оскілки він претендував бути кандидатом, якого підтримує правий електорат, а вступив до канівської четвірки. У той же час я хочу наголосити на тому, що де би я не виступав - чи на Галичині, чи на сході України, люди бачать, що я і Народний Рух представляємо справді їх інтереси. У мене надзвичайно досконала програма виходу України з кризи, піднесення доброботу українського народу. Люди переконуються, що саме ця програма сприятиме підвищенню їхнього добробуту.

*****************************************

Михайло ГЛАДІЙ:
Ситуація з продовольчою політикою є керованою і має тенденцію до стабілізації та поліпшення

Сьогоднішній наш співрозмовник - віце-премєр-міністр, міністр АПК, голова Аграрної партії України Михайло ГЛАДІЙ.

- Цей рік, як відомо, був складним для сільського господарства насамперед через дефіцит пального та стрибок цін на нього. Зрозуміло, існує чимало інших проблем. На скільки серйозно все це відбилося на результатах роботи АПК цього року? Чого вдалося досягти уряду в роботі агропромислового комплексу? Що вже зроблено з огляду на перспективу наступного року?

- Не зважаючи на вкрай незадовільні для сільськогосподарського виробництва погодні умови та недостатнє забезпечення матеріально-технічними та технічними ресурсами, завдяки вжитим заходам Президентом України, Верховною Радою та Кабінетом Міністрів ситуація з продовольчою безпекою є керованою та має тенденцію до стабілізації та поліпшення.

Сільськогосподарські товаровиробники успішно зібрали врожай на площі 10,3 тисяч гектарів, валовий збір зерна - 21,2 млн тонн. З урахуванням надходження зерна від збирання кукурудзи на зерно та від приватного сектора валовий збір зерна буде в межах 27 млн тонн, тобто на рівні минулого року, пшениці зібрано 12,5 млн.тонн при потребі для продовольчих ресурсів 7 млн тонн. В одинадцяти областях (Одеській, Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Харківській, Херсонській та Хмельницькій) намолочено понад мільйон тонн зерна в кожній. Все це стало можливим насамперед завдяяки тому, що урядом надано сільськогосподарським товаровиробникам відчутну допомогу пальним, добривами, насінням, технікою та кредитними ресурсами. Зокрема прийнято рішення скерувати 2 мільйони тонн нафти, видобутої з українських родовищ на потреби села. Домовилися з керівництвом Республіки Азербайжан про поставку 500 тисяч тонн дизельного палива, а також мільйон тонн світлих нафтопродуктів з Греції.

Це дало можливість за девять місяців цього року поставити сільгосптоваровиробникам 2,15 млн тонн світлих нафтопродуктів, у тому числі майже 800 тисяч тонн централізовано (за стабільними цінами, що майже у два рази нижчі від комерційних), або 38 відсотків, тоді як у 1996-1998 роках централізовані поставки становили 24-28 відсотків.

Для забезпечення комплексу робіт зі збору та переробки цукрових буряків постановою Кабінету Міністрів України передбачено відпустити у вересні-жовтні в обмін на цукор цукровим заводам за розподілом Мінагропрому сто тисяч тонн світлих нафтопродуктів, у тому числі 60 тисяч тонн дизпалива і сорок тисяч тонн автобензину та у серпні-грудні 300 тисяч тонн топкового мазуту.

У вересні фактично Держкомрезервом поставлено цукровим заводам 49 тисяч тонн (27,5 тис. тонн дизпалива і 21,5 тис. тонн автобензину) світлих нафтопродуктів та 102 тис. тонн топкового мазуту. Під урожай цього року сільгосптоваровиробники отримали мільйон 78 тисяч тонн міндобрив на суму 325 мільйонів гривень. Це рівень 1998 року. З метою налагодження засобів захисту рослин вітчизняним заводам виділено 183,5 тисяч тонн зерна. Це дало можливість поставити сільгоспвиробникам засобів захисту рослин на суму 23 мільйони гривень.

На підтримку сільгосптоваровиробника уряд прийняв ряд рішень, відповідно до яких протягом 1998-1999 років сільськогосподарським товаровиробникам було надано аванси, насіннєві та фуражні позички на товарно-матеріальні ресурси у кількості, еквівалентній 5,09 млн. тонн зерна. Проте сільськогосподарські товаровиробники повернули державі лише 2,1 млн. тонн зерна або 41 відсоток боргу. Більше половини боргу повернули сільгосптоваровиробники Криму, Вінницької, Харківської та Хмельницької областей.

Вживаємо заходів щодо погашення заборгованостей соняшником та цукром, проводиться завершення комплексу осінньо-польових робіт та підготовка до наступного сільськогосподарського року. Кукурудзу на силос і зелений корм зібрано на 86 відсотках площі, на зерно - на 68 відсотках. Цукрові буряки викопано на площі 771 тис. гектарів (вісімдесят відсотків). Це більше порівняно з відповідним періодом минулого року на 84 тисячі гектарів. Вже вироблено понад 910 тисяч тонн цукру. Завершено збирання соняшника, одержано його насіння 2,8 млн. тонн. Це більше від минулого року на 400 тисяч тонн. Завершується збирання картоплі та овочів. Завершено збирання льону-довгунця та хмелю. Останнього отримано на 120 тонн більше, ніж торік.

Щодо перспективи бурякоцукрового комплексу, то з метою покращення його стану і виходу з кризи підготовлено та прийнято Закон України "Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру", яким передбачено запровадження мінімальних цін на буряки та цукор і гарантовані обсяги реалізації на внутрішньому та зовнішньому ринках. З метою недопущення спаду виробництва цукру в Україні, а створення умов для нарощування обсягів його виробництва здійснюватиметься державне кредитування виробників цукру та цукрових буряків. Впровадження положень цього закону дасть можливість отримати понад 300 мільйонів гривень додаткових надходжень. Другою стратегічно важливою культурою в Україні, навколо якої в останні роки вирують пристрасті на міжнародному рівні, є соняшник. Завдяки прийняттю рішення щодо обмеження неконтрольованого вивезення соняшнику за межі країни на вітчизняних підприємствах буде перероблено його не менше 2 млн. тонн, що вдвічі більше минулого року. Такий стан справ дозволить раціональніше використовувати потужності вітчизняних підприємств олійно-жирової галузі, зменшити собівартість продукції, отримати робочі місця, забезпечити виплату заробітної плати. При цьому додаткові надходження до бюджету на рік складуть до 300 млн. гривень.

Уже посіяно озимі культури на площі 7,7 млн. гектарів. Це на 300 тисяч гектарів більше минулого року. Виорано на зяб 5,1 млн гектарів або 43 відсотки, що на рівні минулого року. За дорученням Президента України в Кабінеті Міністрів опрацьовується механізм фінансування та забезпечення сільгосптоваровиробників матеріально-технічними ресурсами під урожай 2000 року.

- Ви голова Аграрної партії України, котра висловилася на підтримку Леоніда Кучми під час президентських виборів. Що зумовило прихильність ааграріїв саме до цієї кандидатури?

- Аграрна партія України була створена за ініціативою прихильників реформаторського курсу Президента Леоніда Кучми, насамперед в аграрному секторі, серед яких народні депутати, відомі вчені аграники, керівники сільгосппідприємств. Її створення було зумовлено кількома обставинами: по-перше, з метою вже розпочатих реформ в АПК, по-друге, необхідністю активізації законотворчих процесів у Верховній Раді, оскільки Селянська, Соціалістична та Комуністична партії всіляко гальмували пропозиції Президента, уряду та частини депутатів щодо структурного реформування АПК, приватизації, зміни форм власності, земельного питання.

Наша партія позитивно оцінює та підтримує зовнішньополітичний та економічний курс Президента тому, що вони стабільні, послідовні та виважені. Саме завдяки його позиції Україна набула солідної політичної ваги на міжнародному рівні. На нашій землі спокій і мир. Або візьмемо, наприклад, три саміти за участю керівників багатьох європейських держав, що відбулися саме в Україні і саме з ініціативи нашого Президента. Це ознака і авторитету держави, і поваги до її лідера.

Що стосується зовнішнього економічного курсу, то на ринки Європи Україна входить без зайвого галасу і поспішності. З кожним роком зростає попит на наші товари, сировину. З іншого боку - слабшає продовольча інтервенція інших країн на наших українських ринках. На ринках СНД Україна теж відіграє не останню роль. Поступово облаштовуються торгівельні шляхи з усіма колишніми республіками СРСР, які Україна ніколи в односторонньому порядку не обривала. Просто то були штучно і не завжди економічно виправдані форми торгівлі, кооперації та інтеграції. За останні пять років і вони, і ми зрозуміли, по яких шляхах і який товар нам вигідно везти один до одного. Так і торгуємо, але цивілізованим способом.

Тепер візьмемо конкретний внесок Леоніда Кучми в аграрну політику. Скажу відверто, без принципової та послідовної позиції Президента взагалі не було би ніяких зрушень. Причому перші кроки у цьому напрямку він зробив ще у 1992 році, ставши премєр-міністром. Серед перших указів Президента Леоніда Кучми у 1994-1995 роках теж ті, які стосуються першочергових аграрних справ. І значення цих документів доленосне, оскільки стосувалися вони приватної власності, паювання землі, реструктуризації колективних і державних сільгосппідприємств. Причому було це зроблено за короткий час, оскільки зволікання з боку парламенту заганяло АПК і насамперед земельне питання все далі у безправове поле.

Виникнення приватного власника для України - історична необхідність. Це з одного боку- віковічна мрія наших селян, а з другого - вимога сьогоднішнього життя. Світ на порозі 21 століття і третього тисячоліття. І переходити цей рубіж зі старим багажем ми просто не маємо морального права ні перед собою, ні перед наступними поколіннями. Селяни це розуміють. Майже 11 мільйонів, або 84 відсотки, сільських мешканців є власниками землі. Підтримка приватного сектора з боку Президента дає вагомі результати, зокрема, маючи у своєму розпорядженні всього шість відсотків землі, одноосібні господарства виробляють шістдесят відсотків сільгосппродукції.

Що стосується колективних господарств, то тут картина не скрізь однакова. Ті, що стали на шлях реформ, визначений указами Президента, вже пройшли стадію реорганізації, і успішно працюють у нових ринкових умовах. За основу вони взяли приватно-орендні відносини. Водночас є немало таких, котрі нехтують ринкові принципи і обома руками ще тримаються за стару форму господарювання. Звідси і мають плачевні результати. Їх використовують у своїх пропагандистських цілях партії лівого крила і їх лідери, серед яких є кандидати у Президенти. А Леонід Кучма як кандидат у президенти навпаки у своїй програмі відніс до найважливіших пріоритетів державної політики подальше прискорення реформ в АПК, зміцнення цього сектора економіки.

У полі зору Президента Леоніда Кучми протягом пяти років постійно були й інші питання, що стосуються АПК. Зокрема становлення вітчизняного сільгосмашинобудування, створення державного лізингового фонду, інвестиційна, фінансова, кредитна та податкова політика, активна підтримка фермерського та кооперативного руху, молодіжних аграрних обєднань, міжнародних проектів, тобто увесь спектр суспільно-політичних, економічних та інших проблем, якими живе сьогодні аграрний сектор і якими є програмні засади нашої партії. Тому цілком закономірно, що ми заявили про свою підтримку на виборах нинішнього Президента і ввійшли до блоку партій "Наш вибір - Леонід Кучма".

*****************************************

ВІДОЗВА
Львівської обласної спілки економістів України на підтримку здійснюваного курсу соціально-економічних реформ.

Протягом останніх років в Україні послідовно здійснюється курс на проведення докорінних соціально-економічних перетворень у всіх сферах суспільного життя. За цей час в основному подолано найгостріші проблеми, які залишились у спадок від командно-адміністративної системи. Проведено низку організаційних заходів щодо здійснення адміністративної реформи, реорганізовано нормативно-правову базу, трансформовано структуру відносин власності, сформовано умови для вирішення невідкладних соціальних питань.
Помітні зрушення на краще відзначаються і в економіці Львівської області. Зокрема, в області розпочала роботу вільна економічна зона "Яворів", яка вже найближчим часом покликана сприяти залученню в економіку Львівщини значного обсягу інвестиційних надходжень. На виконання доручення Президента України Кабінет Міністрів України позитивно вирішив питання про видачу урядом гарантії на повернення кредиту в сумі 236 млн. дол. США для завершення будівництва комплексу з виробництва високооктанових неетилових бензинів на АТ "Нафтопереробний комплекс "Галичина" та прийняв постанову "Про виділення коштів на проведення аварійно-відновлювальних робіт з метою запобігання екологічній катастрофі і забезпечення водою належної якості населення м. Червонограда, Соснівки та смт. Гірник. На виконання Указу Президента України, постановою Кабінету Міністрів України затверджено програму державної підтримки комплексного розвитку м. Львова на 1998-2002 роки. Проведено низку інших організаційно-економічних заходів, покликаних прискорити вихід економіки області з кризового стану.
Зважаючи на хід економічних реформ та їх суттєвий позитивний вплив на соціальне та політичне становище в регіоні, Львівська обласна спілка економістів України висловлює свою підтримку діючому Президенту та обраному нашою державою курсу на послідовне втілення принципів ринкової економіки і суспільно-демократичних перетворень, які покликані подолати негативні наслідки тривалого панування адміністративних принципів управління, забезпечити зростання економічного потенціалу нашої держави та рівня добробуту населення, повноцінне входження України до світової економічної системи.

Відозву підтримали:

М.Янків
М.Долішній
В.Панчишин
В.Борщевський
Т.Федак
І.Бочан
П.Буряк
М.Вознюк
П.Гарасим
М.Гладкий
Я.Гончарук
М.Козоріз
М.Кокошко
І.Коломієць
М.Крупка
О.Кузьмін
М.Кульчицький
М.Мальський
С.Матковський
С.Медведчук
А.Мокій
Л.Панкевич
Є.Романів
Т.Смовженко