19.08.99
***********************************************************
ПОЛІТИЧНИЙ ТИЖДЕНЬ:
ПОДІЇ ТА КОМЕНТАРІ
Що ближче до виборів, то активнішим стає "застосування" політиками пані Феміди. Найцікавішим "суб'єктом" кампанії на якийсь час став Верховний суд України. ВС зобов'язав Центральну виборчу комісію зареєструвати кандидатами у президенти п'ятьох претендентів на цей статус, яким Центрвиборчком відмовив. Як наслідок, маємо ситуацію, коли і ЦВК, і судді мають рацію. Найвища судова інстанція насамперед вказує на те, що всупереч законодавству виборча комісія перевіряла підписні листи доти, доки у претендентів не залишилося часу на дозбирування підписів замість тих, що були визнані "неправильними". Тому цілком логічно, що претенденти не повинні втрачати права на участь у виборчій кампанії тільки через те, що ЦВК порушила закон. З іншого боку багато спостерігачів переконані, що "аутсайдери" не назбирали навіть тих кількасот тисяч підписів, які керована Михайлом Рябцем структура легалізувала. Припускають, що претенденти, чиїх збирачів підписів досить важко було відшукати в регіонах, скористалися однією з комп'ютерних баз даних на громадян України. Самі автографи можна було просто підробити. Та й чисто формально - остання п'ятірка таки не зібрала потрібного мільйона підписів (принаймні визнаних ЦВК), і тому важко сказати, що Кармазін, Кононов, Онопенко, Ржавський та Габер справді мають право бути внесеними до виборчого бюлетеня.
Інша справа, де не забули про богиню правосуддя. Олександр Мороз подає судовий позов проти відомого підприємця, громадянина Ізраїлю, але мешканця України Вадима Рабиновича. Позов фактично зустрічний. Спочатку бізнесмен вирішив судитися з газетою Соцпартії "Товариш", яка звинуватила його, м'яко кажучи, в незаконослухняності. Своє рішення Рабинович публічно прокоментував, як бажання захиститися від наклепів і навіть шантажу соціалістів. Щодо останнього, то підприєменць стверджує, ніби функціонери СПУ пропонували йому спонсорувати виборчу кампанію Олександра Мороза. Його відмова і стала причиною "наїздів" у партійній пресі. Мороз вважає цю заяву Вадима Рабиновича наклепом, і тому має намір відшкодувати завдані "моральні збитки" за рахунок кривдника.
До суду має намір звернутися і Голова Верховної Ради, кандидат у президенти Олександр Ткаченко. Спікер парламенту збирається в такий спосіб позбавити депутатських повноважень новопризначеного віце-прем'єр-міністра Анатолія Кінаха. Очолювана Кінахом Українська спілка підприємців і промисловців, як відомо, вже вдруге агітує на виборах за Леоніда Кучму. У планах віце-прем'єра було, як мінімум, на кілька місяців збергти за собою депутатський мандат. Але, попри наявність у парламенті цілої низки сумісників, Ткаченко вирішив відігратися саме на соратникові свого конкурента.
Продовжує серію "використай Феміду, як тобі подобається" перший секретар ЦК КПУ Петро Симоненко. Комуніст №1 винайшов суперформулу для пояснення марксистському електорату причини неузгодженості між лівими кандидатами. Виявляється, відразу чотири лівих політики йдуть на вибори не тому, що амбіції не дозволяють об'єднатися, а тому, що в разі висунення єдиного кандидата його можуть... убити. А так позбутися відразу чотирьох кримінал не зможе, і "переиога буде за нами".
Завершує судово-кримінальну епопею незабутній Павло Іванович Лазаренко. Чергову "публіку" союзникові Олександра Мороза влаштував швейцарець Ролан Каспер-Ансерме. Слідчий з альпійської республіки оголосив, що досліджує особливості проходження через два швейцарських банки 72 мільйонів доларів "імені Лазаренка". Гроші начебто осіли на рахунках в Антігуа та на Багамських островах.
Не варто, однак так наголошувати на грошах у "довколалівих" політичних колах. Тим більше, що промарксистські кандидати у президенти днями демонстрували неабияку готовність до альтруїзму. Петро Симоненко, наприклад, днями заявив: "Іду у президенти, щоби в Україні не було президента" (йдеться, мабуть, про декларації лівих за відновлення радянської системи влади). Олександр Ткаченко висловив готовність підтримати Симоненка, Мороза або Марчука... якщо сам не вийде у другий тур виборів, а хтось із них вийде. Євген Марчук поки що не відповів аналогічним реверансом у бік спікера, зате з Морозом творити союз готовий вже. "Це складний консенсус, але він гарантує перемогу на 100 відсотків", - вважає Євген Кирилович. При цьому Марчук зазначив, що знімати свою кандидатуру не збирається. Тобто, якщо Мороз зніметься на його користь, то перемога... ну, ви розумієте.
У той час, як на лівому фланзі принаймні говорять про можливість консолідації, деякі праві навіть не намагаються декларувати чогось такого до президентських виборів. Під час перебування в Одесі лідер одного з відгалужень НРУ Юрій Костенко сказав: "Я не прихильник тези Леніна, що для досягнення мети можна об'єднуватися з будь-ким". А мова на зустрічі з виборцями велася, зокрема, про майбутню узгоджувальну конференцію націонал-демократичних партій, що має відбутися 22 серпня у Києві.
Чинний глава держави Леонід Кучма тим часом поєднував виборчу кампанію з президентською роботою.Цікавим моментом цього тижня є повернення парламенту закону про статус місцевих рад для внесення змін. Нагадаємо, що згаданий документ у Верховній Раді особисто лобіював Олександр Ткаченко. Вважається, що, намагаючись здобути підтримку місцевих народних обранців на виборах, спікер і "заварив кашу" з поверненням їм депутатської недоторканості та розширенням інших прав.
У Ялті Леонід Кучма побував на Дні міста. Відзначав свято Президент разом із зіркою естради Софією Ротару, яка має намір провести серію концертів із закликами голосувати за Кучму. Там, у Криму, глава держави висловив і цікаву думку про Олександра Ткаченка: "Для решта України він збирається будувати соціалізм, а для себе особисто вже капіталізм побудував". Глава держави відмовився вдаватися до визначень ладу, який сам продовжуватиме будувати. "Я проти всіляких "ізмів", - сказав Кучма. - Я хочу, щоб Україна стала європейською країною, щоб у ній людина почувалася і дихала вільно, і не боялася ходити вулицями".
Серед цікавих ідей тижня - прийняття у нас закону про люстрацію. Пропозиція належить ще одному кандидатові у президенти Володимиру Олійнику. Мер Черкас вважає, що для досягнення успіхів Україна, за прикладом деяких посткомуністичних країн, мусить на певний час заборонити займати державні посади політичним діячам радянської системи та співробітникам тодішніх спецслужб. Шкода тільки, що шанси втілити цей намір у життя в Олійника виглядають мізерними.
